Словник української мови (1927)/колишній
◀ колихатися | Словник української мови К колишній |
колишнійсь ▶ |
|
Коли́шній, я, є. Прошедший, бывший когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Шевч. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. О. 1862. I. 61. Бо-зна-коли́шній. Давно прошедший. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. Шевч. Чорт-зна-коли́шній. Очень давний. Борщ оскомистий, чорт-зна-колишній. ЗОЮР. I. 217.