Словник української мови (1927)/колихалочка
| ◀ колись | Словник української мови К колихалочка |
колихання ▶ |
|
Колиха́лочка, ки, ж. Та, которая качает колыбель (няня). І до печі куховарку найняв, і до пива пивоварочку, до колиски колихалочку. Чуб. V. 1122.