Словник української мови (1927)/колисати

by Борис Грінченко

◀ колисання

Словник української мови Борис Грінченко К колисати

колисатися ▶

Київ: Горно, 1927

Колиса́ти, шу́, шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать в люльке. Теща дитя колисала. Гол. I. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.