Словник української мови (1927)/козиний

by Борис Грінченко

◀ козинець

Словник української мови Борис Грінченко К козиний

козинячий ▶

Київ: Горно, 1927

Кози́ний, а, е. Козий. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова. Грин. I. 237. *Кози́на смерть. Крайне истощенный человек. Ходить, як козина смерть. С. Пальчик Звен. у. Ефр.