Словник української мови (1927)/козачина
◀ козачий | Словник української мови К козачина |
козачити ▶ |
|
Козачи́на, ни, ж. 1) Молодой человек, молодец. 2) Казакин. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. I. 245.
◀ козачий | Словник української мови Борис Грінченко К козачина |
козачити ▶ |
|
Словник української мови — К
козачина
Борис Грінченко
1927
Козачи́на, ни, ж. 1) Молодой человек, молодец. 2) Казакин. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. I. 245.