Словник української мови (1927)/козакуватий
◀ козакувати | Словник української мови К козакуватий |
козарлюга ▶ |
|
Козакува́тий, а, е. Имеющий казацкий нрав. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.
◀ козакувати | Словник української мови Борис Грінченко К козакуватий |
козарлюга ▶ |
|
Словник української мови — К
козакуватий
Борис Грінченко
1927
Козакува́тий, а, е. Имеющий казацкий нрав. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.