Словник української мови (1927)/ковток

by Борис Грінченко

◀ ковтнути

Словник української мови Борис Грінченко К ковток

ковтонути ▶

Київ: Горно, 1927

Ковто́к, тка́, м. Глоток. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. Котл. Ен. VI. 27. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути. Рудч. Ск. II. 171.