Словник української мови (1927)/ковальський

by Борис Грінченко

◀ ковальство

Словник української мови Борис Грінченко К ковальський

ковальчик ▶

Київ: Горно, 1927

Кова́льський, а, е. Кузнечный. Роздувсь, як ковальський міх. Ном. № 3377. Сопе, наче ковальський міх. Лев. Пов. 346. *По-кова́льськи ди́хати. Сопеть, сердиться. Мовчу я та по-ковальськи сам на себе дишу. Кон. III. 392.