Словник української мови (1927)/князювати
◀ князювання | Словник української мови К князювати |
князюка ▶ |
|
Князюва́ти, зю́ю, єш, гл. 1) Княжить, быть князем. Але то ще за Батия, як князювали колись князі. Васильк. у. Не перестане, мабуть, князь… князювати. К. Бай. 39.