Словник української мови (1927)/кнур
◀ кнорос | Словник української мови К кнур |
кнуроватий ▶ |
|
Кнур, ра́, м. Боров. Кнур у берлозі. К. ЧР. 372.
◀ кнорос | Словник української мови Борис Грінченко К кнур |
кнуроватий ▶ |
|
Словник української мови — К
кнур
Борис Грінченко
1927
Кнур, ра́, м. Боров. Кнур у берлозі. К. ЧР. 372.