Словник української мови (1927)/кметувати

by Борис Грінченко

◀ кметський

Словник української мови Борис Грінченко К кметувати

кметь ▶

Київ: Горно, 1927

Кметува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Думать, раздумывать. 2) Соображать, понимать, разбираться в чем. Так чоловік кметував, поглядаючи. Св. Л. 160. *Я кметую що-до саду. Хот. Нік.