Словник української мови (1927)/кметити
| ◀ кметиня | Словник української мови К кметити |
кметиця ▶ |
|
Кме́ти́ти, кмечу́, ти́ш, гл. Смекать, понимать; замечать, примечать. Уже дитина кметить. НВолын. у.
| ◀ кметиня | Словник української мови Борис Грінченко К кметити |
кметиця ▶ |
|
Словник української мови — К
кметити
Борис Грінченко
1927
Кме́ти́ти, кмечу́, ти́ш, гл. Смекать, понимать; замечать, примечать. Уже дитина кметить. НВолын. у.