Словник української мови (1927)/клянути
| ◀ кляння | Словник української мови К клянути |
кляпа ▶ |
|
Кля́нути, ну, неш, гл. Хлынуть. А кров так і клянула з його. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. См. Хля́нути.
| ◀ кляння | Словник української мови Борис Грінченко К клянути |
кляпа ▶ |
|
Словник української мови — К
клянути
Борис Грінченко
1927
Кля́нути, ну, неш, гл. Хлынуть. А кров так і клянула з його. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. См. Хля́нути.