Словник української мови (1927)/ключувати
◀ ключниця | Словник української мови К ключувати |
клюшник ▶ |
|
Ключува́ти, чу́ю, єш, гл. У овчинников и кожевников: мять кожу при помощи ключа́. См. Ключ 6. Шух. I. 254.
◀ ключниця | Словник української мови Борис Грінченко К ключувати |
клюшник ▶ |
|
Словник української мови — К
ключувати
Борис Грінченко
1927
Ключува́ти, чу́ю, єш, гл. У овчинников и кожевников: мять кожу при помощи ключа́. См. Ключ 6. Шух. I. 254.