Словник української мови (1927)/ключарь
| ◀ ключа | Словник української мови К ключарь |
ключенько ▶ |
|
Ключа́рь, ря́, м. Ключник, ключарь. Не було нікого коло неї, тільки старий недужий ключарь панський сидів у хаті. МВ. *Усе одкрите в нас тюремним ключарам. Л. Укр.