Словник української мови (1927)/клуб
◀ клоччяний | Словник української мови К клуб |
клубатий ▶ |
|
Клуб, ба, м. 1) Клубок. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. I. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) Мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.