Словник української мови (1927)/клочкуватий
| ◀ клочанка | Словник української мови К клочкуватий |
клоччя ▶ |
|
Клочкува́тий, а, е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати… довгу клочкувату бороду. Мир. ХРВ. 239.
| ◀ клочанка | Словник української мови Борис Грінченко К клочкуватий |
клоччя ▶ |
|
Словник української мови — К
клочкуватий
Борис Грінченко
1927
Клочкува́тий, а, е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати… довгу клочкувату бороду. Мир. ХРВ. 239.