Словник української мови (1927)/клобучити
◀ клобучина | Словник української мови К клобучити |
клобучі ▶ |
|
Клобу́чити, чу, чиш, гл. Делать войлок. Желех.
◀ клобучина | Словник української мови Борис Грінченко К клобучити |
клобучі ▶ |
|
Словник української мови — К
клобучити
Борис Грінченко
1927
Клобу́чити, чу, чиш, гл. Делать войлок. Желех.