Словник української мови (1927)/клинцювати
| ◀ клинцювання | Словник української мови К клинцювати |
клинцюватий ▶ |
|
Клинцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Забивать клин. Харьк. г. 2) Набивать стену для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.
| ◀ клинцювання | Словник української мови Борис Грінченко К клинцювати |
клинцюватий ▶ |
|
Словник української мови — К
клинцювати
Борис Грінченко
1927
Клинцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Забивать клин. Харьк. г. 2) Набивать стену для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.