Словник української мови (1927)/клинуватий
| ◀ клинтух | Словник української мови К клинуватий |
клинцювання ▶ |
|
Клинува́тий, а, е. 1) Клинообразный. 2) Человек с одним ядром. Черк. у.
| ◀ клинтух | Словник української мови Борис Грінченко К клинуватий |
клинцювання ▶ |
|
Словник української мови — К
клинуватий
Борис Грінченко
1927
Клинува́тий, а, е. 1) Клинообразный. 2) Человек с одним ядром. Черк. у.