Словник української мови (1927)/клекотючий
◀ клекотіти | Словник української мови К клекотючий |
клект ▶ |
|
*Клекотю́чий, а, е. Клокочущий, кипящий. Буть тобі на тім світі у вогні пекельнім; у смолі клекотючій. В. Мова.
◀ клекотіти | Словник української мови Борис Грінченко К клекотючий |
клект ▶ |
|
Словник української мови — К
клекотючий
Борис Грінченко
1927
*Клекотю́чий, а, е. Клокочущий, кипящий. Буть тобі на тім світі у вогні пекельнім; у смолі клекотючій. В. Мова.