Словник української мови (1927)/клеветатися
◀ клевак | Словник української мови К клеветатися |
клеветуха ▶ |
|
Клевета́тися, вечу́ся, чешся, гл. Болтать, много говорить; спорить. Та з нуди — що робити? Давай людей морочить, щоб опісля того цілу неділю об тім тілько й клеветаться. О. 1862. IV. 87.