Словник української мови (1927)/кланятися

Кла́нятися, няюся, єшся, гл. 1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047 Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. 2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм. Гол. 3) Приветствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом. Мил. 221. *4) — до ко́го. Передавать поклон. Та ви її знаєте. У неділю як я йшла до неї, то ви кланялися до неї. Крим.