Словник української мови (1927)/кладовити
◀ кладовисько | Словник української мови К кладовити |
кладовитися ▶ |
|
*Кладови́ти, влю́, ви́ш, гл. Класть, ложить. Конощ.
◀ кладовисько | Словник української мови Борис Грінченко К кладовити |
кладовитися ▶ |
|
Словник української мови — К
кладовити
Борис Грінченко
1927
*Кладови́ти, влю́, ви́ш, гл. Класть, ложить. Конощ.