Словник української мови (1927)/клад
| ◀ кла | Словник української мови К клад |
кладвище ▶ |
|
Клад, ду, м. *Трепка, лупцовка. Кла́ду да́ти. Поколотить, побить. Він старших не займає, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
| ◀ кла | Словник української мови Борис Грінченко К клад |
кладвище ▶ |
|
Словник української мови — К
клад
Борис Грінченко
1927
Клад, ду, м. *Трепка, лупцовка. Кла́ду да́ти. Поколотить, побить. Він старших не займає, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.