Словник української мови (1927)/кичера
| ◀ кицяти | Словник української мови К кичера |
кичка ▶ |
|
Ки́чера, ри, ж. Гора, покрытая лесом, кроме вершины. Желех. Шух. I. 73. Ум. Ки́чірка. Вх. Зн. 25.
| ◀ кицяти | Словник української мови Борис Грінченко К кичера |
кичка ▶ |
|
Словник української мови — К
кичера
Борис Грінченко
1927
Ки́чера, ри, ж. Гора, покрытая лесом, кроме вершины. Желех. Шух. I. 73. Ум. Ки́чірка. Вх. Зн. 25.