Словник української мови (1927)/кицка
| ◀ киці-баба | Словник української мови К кицка |
киць ▶ |
|
Ки́цка, ки, ж. Кусок дерна; ком земли, глыба, вывороченная плугом. Вх. Зн. 25. Шух. I. 165.
| ◀ киці-баба | Словник української мови Борис Грінченко К кицка |
киць ▶ |
|
Словник української мови — К
кицка
Борис Грінченко
1927
Ки́цка, ки, ж. Кусок дерна; ком земли, глыба, вывороченная плугом. Вх. Зн. 25. Шух. I. 165.