Словник української мови (1927)/китити
| ◀ китель | Словник української мови К китити |
китиця ▶ |
|
Кити́ти, кичу́, ти́ш, гл. Делать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, китила китиці з заполочі. Мил. 88.
| ◀ китель | Словник української мови Борис Грінченко К китити |
китиця ▶ |
|
Словник української мови — К
китити
Борис Грінченко
1927
Кити́ти, кичу́, ти́ш, гл. Делать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, китила китиці з заполочі. Мил. 88.