Словник української мови (1927)/кисіль
| ◀ кисирь | Словник української мови К кисіль |
кислець ▶ |
|
Кисі́ль, лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Ном. № 2048. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться. Ном. № 6883.
| ◀ кисирь | Словник української мови Борис Грінченко К кисіль |
кислець ▶ |
|
Словник української мови — К
кисіль
Борис Грінченко
1927
Кисі́ль, лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Ном. № 2048. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться. Ном. № 6883.