Словник української мови (1927)/кислиця
| ◀ кислий | Словник української мови К кислиця |
кисличка ▶ |
|
Кисли́ця, ці, ж. 1) Яблоко с дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! Ном. № 2524. а) Наговори́в — на вербі́ гру́ші, на оси́ці кисли́ці. Наговорил несообразностей, наврал. б) Хто кисли́ці поїв, а на ко́го оско́ма напа́ла. В чужом пиру похмелье. Ном. № 4068. 2) Яблоня-дичка. 3) Название необузданного, непослушного вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. Кисли́чка.