Словник української мови (1927)/киса

by Борис Грінченко

◀ кис

Словник української мови Борис Грінченко К киса

киселик ▶

Київ: Горно, 1927

Киса́, си́, ж. 1) Мешок, кошелек, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мешок. Чуб. VI. 403.