Словник української мови (1927)/кипучий
◀ киптюга | Словник української мови К кипучий |
кип'яток ▶ |
|
Кипу́чий, а, е. Кипучий. Нащо мені жити на світі! — крикнув Карпо і скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352.
◀ киптюга | Словник української мови Борис Грінченко К кипучий |
кип'яток ▶ |
|
Словник української мови — К
кипучий
Борис Грінченко
1927
Кипу́чий, а, е. Кипучий. Нащо мені жити на світі! — крикнув Карпо і скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352.