Словник української мови (1927)/кигикати
| ◀ кигикання | Словник української мови К кигикати |
кигитка ▶ |
|
Киги́кати, ги́чу, чеш, одн. в. киги́кнути, кну, неш, гл. О чайке: кричать, крикнуть. Чайка кигиче — згинь ти, куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кигикала. Чуб. I. 62.