Словник української мови (1927)/керез
◀ кервель | Словник української мови К керез |
керея ▶ |
|
Ке́рез, пред. 1) Через. Москаль… пошов навпрямець керез став. Рудч. Утоптав стежечку керез тещин двуір. Чуб. 2) Из-за. Керез тебе, жено, своїх будем страхати. Гринч.