Словник української мови (1927)/кендя
◀ кендюшок | Словник української мови К кендя |
кеп ▶ |
|
Ке́ндя, ді, ж. Чаще во мн. ч. Ке́нді, дів. 1) Валенки, валеные калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72. 2) В насмешку так называют большие сапоги. Чуб. VII. 575.