Словник української мови (1927)/кендюх

by Борис Грінченко

◀ кенді

Словник української мови Борис Грінченко К кендюх

кендюховий ▶

Київ: Горно, 1927

Ке́ндюх, ха, м. Желудок четвероногих животных. Сим. 142. Чуб. VII. 443. І виняв (у вола) тельбухи з кишками і пильно кендюх розглядав. Котл. Ен. Ум. Кендюшо́к.