Словник української мови (1927)/кебета
| ◀ кеба | Словник української мови К кебета |
кебетливий ▶ |
|
Кебе́та, ти, ж. Дарование, умение, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.
| ◀ кеба | Словник української мови Борис Грінченко К кебета |
кебетливий ▶ |
|
Словник української мови — К
кебета
Борис Грінченко
1927
Кебе́та, ти, ж. Дарование, умение, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.