Словник української мови (1927)/квітчаний

by Борис Грінченко

◀ квітущий

Словник української мови Борис Грінченко К квітчаний

квітчання ▶

Київ: Горно, 1927

Квітча́ний, а, е. 1) Цветочный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи. Стор. I. 206. 2) Украшенный, *убранный цветами. Квітчаною головою схилишся до неньки. К. Досв.