Словник української мови (1927)/квилина
| ◀ квизнути | Словник української мови К квилина |
квилити ▶ |
|
Квили́на, ни, ж. Плач, стенание. Ненько моя, ненько, мала-сь мя єдину, — дала-сь мене, ненько, навіки в квилину. Гол. III. 319.
| ◀ квизнути | Словник української мови Борис Грінченко К квилина |
квилити ▶ |
|
Словник української мови — К
квилина
Борис Грінченко
1927
Квили́на, ни, ж. Плач, стенание. Ненько моя, ненько, мала-сь мя єдину, — дала-сь мене, ненько, навіки в квилину. Гол. III. 319.