Словник української мови (1927)/квасниця
◀ кваснина | Словник української мови К квасниця |
квасніння ▶ |
|
Квасни́ця, ці, ж. 1) Дикое яблоко. Носив хлопець молоденький до дівчини ябка, носив перше солоденькі, а послі квасниці. Чуб. V. 122. 2) = Гусля́нка.