Словник української мови (1927)/квапно
◀ квапний | Словник української мови К квапно |
кварта ▶ |
|
Ква́пно, нар. 1) Спешно. Мені́ ква́пно ді́ється. Я спешу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.
◀ квапний | Словник української мови Борис Грінченко К квапно |
кварта ▶ |
|
Словник української мови — К
квапно
Борис Грінченко
1927
Ква́пно, нар. 1) Спешно. Мені́ ква́пно ді́ється. Я спешу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.