Словник української мови (1927)/каювати
◀ каювання | Словник української мови К каювати |
каюк ▶ |
|
Каюва́ти, каю́ю, ю́єш, гл. Рубить в дереве замки для связи. Мнж. 181.
◀ каювання | Словник української мови Борис Грінченко К каювати |
каюк ▶ |
|
Словник української мови — К
каювати
Борис Грінченко
1927
Каюва́ти, каю́ю, ю́єш, гл. Рубить в дереве замки для связи. Мнж. 181.