Словник української мови (1927)/каштелян

by Борис Грінченко

◀ каштанчик

Словник української мови Борис Грінченко К каштелян

каштелянство ▶

Київ: Горно, 1927

Каштеля́н, на, м. 1) Кастелян, управитель замка. 2) Сановник, заседавший в сенате в Польше. Ті вельможнії каштеляни і старости… пійшли в неволю до Криму. К. ЧР. 38. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120.