Словник української мови (1927)/кацап

by Борис Грінченко

◀ кацалап

Словник української мови Борис Грінченко К кацап

кацапеня ▶

Київ: Горно, 1927

Каца́п, па, м. 1) Великороссиянин. Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд. КС. 1901. XII. 472. 2) У галицких дровосеков: куча дров вишиною в 1 ½ метра, длиною 2 и шириною 1 метр. МУЕ. III. 28. Ум. Каца́пчик. Ув. Кацапю́га. Св. Л. 192.