Словник української мови (1927)/кахкати
| ◀ кахикати | Словник української мови К кахкати |
кахльовий ▶ |
|
Ка́хкати, каю, єш, с. в. ка́хнути, хну, неш, гл. Кричать (об утке). На морі качки кахкали. Мнж. 56. Кахнула утка — на морі чутка. Ном. № 290.
| ◀ кахикати | Словник української мови Борис Грінченко К кахкати |
кахльовий ▶ |
|
Словник української мови — К
кахкати
Борис Грінченко
1927
Ка́хкати, каю, єш, с. в. ка́хнути, хну, неш, гл. Кричать (об утке). На морі качки кахкали. Мнж. 56. Кахнула утка — на морі чутка. Ном. № 290.