Словник української мови (1927)/катрага
| ◀ каторжник | Словник української мови К катрага |
катран ▶ |
|
Катра́га, ги, ж. 1) Шалаш; шалаш или хижина в пчельнике или над погребом. 2) Стропила для шатра. Ум. Катра́жка. Хлопці, як їдуть на ніч коні пасти, то часом роблять для захисту катражку. Волч. у. Хто на сонці спать ліг і од сонця катражку зробив, з свити або з рядна, на триніжках нап'яв, або снопи поставив і на снопи накинув. Закр.