Словник української мови (1927)/картопля
| ◀ картопління | Словник української мови К картопля |
картопляк ▶ |
|
Карто́пля, лі, ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Шевч. Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Кв. Ум. Карто́пелька, *карто́пли́ця. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Шевч. II. 69. См. Барабо́ля, бу́льба, бури́шка, мандибу́рка.