Словник української мови (1927)/карнавочний
| ◀ карнавка | Словник української мови К карнавочний |
карниз ▶ |
|
Карна́вочний, а, е. Кружечный. Є їх чимало церковних грошей: самих, мовляв, карнавочних я кладу більш як дев'ятдесят карбованців, а знов свічкових, кошилевих. Васильк. у.