Словник української мови (1927)/карватка
| ◀ карвасарь | Словник української мови К карватка |
карваш ▶ |
|
Карва́тка, ки, ж. = Кавра́тка. Повна карватка ще торішньої дулівки. Кв. Старий, дуже вже старий! Як візьме в руки карватку, шоб напиться води, то і в руках не здоліє держать. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.