Словник української мови (1927)/карбуляти
◀ карбувати | Словник української мови К карбуляти |
карбучати ▶ |
|
Карбуля́ти, ля́ю, єш и карбуча́ти, ча́ю, єш, гл. = Кабута́ти. Kolb., Pokucie. I. 196. Желех.
◀ карбувати | Словник української мови Борис Грінченко К карбуляти |
карбучати ▶ |
|
Словник української мови — К
карбуляти
Борис Грінченко
1927
Карбуля́ти, ля́ю, єш и карбуча́ти, ча́ю, єш, гл. = Кабута́ти. Kolb., Pokucie. I. 196. Желех.